Нова класифікація варикозних вен

Стара класифікація розділяє це захворювання на 3 стадії:

• Початковий етап або стадія компенсації — I стадія варикозу
• Етап субкомпенсації — II стадія варикозу
• Етап декомпенсації — III стадії варикозу

На стадії компенсації немає чітких скарг, пацієнт може лише звернути увагу на зовнішній вигляд тонкої, поверхневої «павутини» на шкірі стегон та ніг. Цей етап також називають ретикулярний варикоз. Однак з часом тяжкість у ногах приєднується до нешкідливих, на перший погляд, сітки та павутинок. Також з’являється періодичне почервоніння шкіри. Все це – перші ознаки варикозних вен, на які слід звернути увагу та планувати відвідування флеболога. Якщо ви починаєте лікування на першому етапі, то перехід до другого або третього етапу можна уникнути.

Другий етап варикозних вен — це стадія субкомпенсації. Він характеризується збільшенням скарг на біль і сильну тяжкість у м’язах ніг, пастність тканин, візуалізацію синіх вузлів розширених жил. Цілком можливо, що приєднання короткотермінових судом у м’язах, тривалість та інтенсивність яких з часом може посилюватися та збільшуватися. Ця стадія варикозних вен вимагає хірургічного лікування та регулярного спостереження.

Третій етап варикозних вен — стадія декомпенсації. Він характеризується вираженим набряком ніг, різкими змінами кольору шкіри, появою трофічних виразок та болю. Це дуже небезпечна стадія, оскільки ризики розвитку тромбофлебіту збільшуються. У цьому випадку показано хірургічне лікування — видалення ураженої вени.

Проте сучасна медицина диктує свої умови. Тому було сформовано нову класифікацію – CEAP.

Простота цієї класифікації дозволяє пацієнту самостійно заповнити деякі графи: наприклад, графи С та Р.

С-1 характеризується появою судинних зірочок, які переважно приносять косметичні дефекти. Але, не рідко, пацієнтів може турбувати сверблячка, почервоніння і навіть печіння в області ретикулярного варикозу.

С-2 характеризується наявністю варикозно розширених вен, які, своєю чергою, викликають тяжкість, біль та судоми в ногах. До того ж це викликає невдоволення зовнішнім виглядом ніг. Також пацієнтів турбують незначні набряки гомілок та стоп.

С-3 характеризується наявністю вираженого набряку, який приносить чималий дискомфорт пацієнтові. Нога, а особливо гомілка, стає болючою у вечірній час.

С-4а пацієнт виявляє у себе темні сині та фіолетові плями, безболісні при пальпації, без чітких контурів. Це вказує на початкові прояви ураження шкіри за хронічної венозної недостатності.

С-4б виявляються плями темно жовтого і коричневого кольору, шкіра над плямами має вигляд папірусного паперу, схильна до травматизму.

С-5 проявляються трофічні виразки, які піддаються стандартному консервативному лікуванню та мають тенденцію до загоєння.

С-6 трофічні виразки не мають динаміки до загоєння, навіть за умови медичного супроводу.

На жаль, вкрай рідко можна визначити, чи це захворювання первинне або результат прояву іншого захворювання, без ретельного комплексного обстеження. Анатомічну локалізацію проблеми можна встановити після проведення дуплексного сканування вен нижніх кінцівок. До появи УЗ-дослідження проводили спеціальні функціональні проби. Але, на жаль, на відміну від УЗД дані проби не завжди вказують точну локалізацію проблеми.

Патофізіологічну причину пацієнт може частково та самостійно визначити.

Pо – вказує на те, що причиною цього стану є гострий або раніше перенесений тромбоз вен нижніх кінцівок, що призвів до оклюзії (закриття просвіту вени). Під час гострого тромбозу нога різко змінюється колір на червоний із синім відтінком, відчувається різкий біль, яскраво виражена набряклість. Також не рідко у пацієнта тромбоз супроводжується запаленням венозних стінок, що проявляється підвищенням температури тіла та загальною слабкістю.

Рr – вказує на те, що патофізіологія цього захворювання заснована на порушенні роботи клапанного апарату вен нижніх кінцівок, не викликана, перенесеним раніше, тромбозом. Пацієнт наголошує на набряклість, появу варикозно розширених вен, відчуття тяжкості в ногах.

Можна зробити висновок, що стара класифікація ґрунтується на проявах захворювання, не враховуючи анатомічну та патофізіологічну основу. Нова – детальніше дозволяє вивчити анамнез захворювання, щоб визначити максимально ефективну схему лікування.