Запалення придатків

Запалення органів малого тазу викликаються бактеріями, в 75-90% випадків це Chlamydia trachomatis або Neisseria gonorrhoeae, але частіше за все беруть участь кілька різних бактерій, таких як кишкова паличка, гарднерела, стрептококи, бактероїди, мікоплазми, уреаплазми та ін.

Фактори ризику аналогічні чинникам, пов’язаним з інфекціями, що передаються статевим шляхом, і включають в себе ранній початок статевого життя, велика кількість сексуальних партнерів, відсутність бар’єрної контрацепції. Вагінальні спринцювання і різні медичні маніпуляції (аборт, вишкрібання, введення внутрішньоматкового контрацептиву) також можуть збільшити ризик розвитку запальних захворювань органів малого тазу.

У більшості випадків запалення органів малого тазу розвивається в 2 етапи. Першим етапом є запалення в піхві або шийки матки, найчастіше викликане інфекцією що передається статевим шляхом. На другому етапі інфекція піднімається вгору по шийці матки і викликає запалення матки і придатків. Хоча в нормі цервікальний слиз є функціональним бар’єром для поширення інфекції вгору, ефективність цього бар’єру зменшується при вагінальному запаленні, гормональних порушеннях, дисбактеріозі.

Сальпінгоофорит – запалення яєчників і маткових труб – відноситься до найбільш частої локалізації запальних захворювань органів малого тазу. Запалення придатків найчастіше проявляється болем внизу живота різної інтенсивності – від незначного ниючого до вираженого, гострого болю. Іншими симптомами можуть бути виділення з піхви, лихоманка, біль під час сексу і нерегулярні менструації. У гострий період біль і лихоманка тривають не більше 7 днів, потім симптоми вщухають і запалення переходить в хронічну стадію, з формуванням спайок в малому тазу. Нелікований сальпінгоофорит може привести до віддалених ускладнень, таким як безпліддя, позаматкова вагітність, хронічний біль в області тазу. Хронічний тазовий біль виникає приблизно у чверті жінок, які перенесли запалення придатків. Цей біль пов’язаний з розвитком спайок і Гідросальпінкс. Ризик ектопічної вагітності збільшується на 15-50%. Позаматкова вагітність є прямим результатом пошкодження маткової труби.

Діагноз запалення придатків встановлюється на підставі наступних клінічних симптомів: болі внизу живота, підвищення температури тіла вище 38 ° С, аномальні виділення з шийки матки і піхви і велика кількість лейкоцитів у мазку, зміни лабораторних показників крові, виявлення хламідійної і гонококової інфекції. Характерна болючість придатків і матки при бімануальному огляді гінекологом на кріслі.

Для поліпшення діагностики запального захворювання органів малого таза і його ускладнень може бути проведений ряд діагностичних процедур. Ці процедури не завжди є необхідними, проте через складність клінічного діагнозу і великого числа хірургічних та гінекологічних надзвичайних ситуацій, які можуть мати схожі прояви, необхідно вибрати оптимальний обсяг обстежень.

Трансвагінальне ультразвукове сканування або магнітно-резонансна томографія можуть показати потовщені заповнені рідиною маткові труби з вільною рідиною в малому тазу або без неї, або тубооваріальний абсцес.

При підозрі на ендометрит необхідне проведення біопсії ендометрія з наступним патогістологічним дослідженням.

Найбільш точним методом діагностики запальних захворювань органів малого тазу є лапароскопія, яка дає можливість прямої візуалізації. Лапароскопію рекомендують проводити в перший день перебування пацієнтки в стаціонарі з паралельною антибіотикотерапією.

Гострий запальний процес малого тазу, який супроводжується підвищенням температури тіла вище 38 ° С, вираженими болями в животі, порушенням загального стану потребує лікування в умовах стаціонару. При розвитку ускладнень, таких як тубооваріальний абсцес, проводиться хірургічне лікування з видаленням вогнища інфекції і дренуванням черевної порожнини.

Лікування підгострого і хронічного запалення придатків проводиться амбулаторно. Можуть застосовуватися фізіотерапевтичні методи, імуномодулятори, полівітаміни, санаторно-курортне лікування.

З метою профілактики розвитку запалення органів малого тазу необхідно скорочення числа сексуальних партнерів, запобігання небезпечних сексуальних контактів і регулярне використання відповідної бар’єрної контрацепції. З метою запобігання розвитку віддалених ускладнень, важливо своєчасно звернутися до лікаря при появі навіть незначних симптомів запалення.