Поліп в матці

Параметри ендометріальних поліпів різні – починаючи від кількох міліметрів до більших, кілька сантиметрів. Сам поліп може мати широку основу або може бути приєднаний до матки тонкою ніжкою. Іноді поліпи можуть мати досить довгу тонку ніжку та можуть виступати через шийку матки у піхву. Якщо поліп великих розмірів, можуть проростати кровоносні судини.

Визначення форм поліпів ендометрію йде за структурним складом:

• залізисті, що складаються переважно із залоз, які можуть бути розширені (залізисто-кістозний поліп);
• залізисто-фіброзні поліпи, які складаються зі сполучнотканинної строми та невеликої кількості залоз;
• фіброзні поліпи – утворення, що складаються зі сполучної тканини, залози можуть бути поодинокі або взагалі відсутні.

У жінок репродуктивного віку поліпи мають залізисту структуру. У свою чергу, фіброзна форма поліпа зустрічається рідше, цей вид поліпа переважає у жінок похилого віку.

Залізисті поліпи переважно розвиваються на тлі дифузної гіперплазії ендометрію, часто у жінок з обмінно-ендокринними захворюваннями, що супроводжуються ожирінням, гіперглікемією, гіпертензією. Залізисті та залізисто-фіброзні поліпи рідко зазнають озлоякісності, але можуть бути сприятливим тлом для розвитку раку ендометрію. Приблизно 0,5% поліпів ендометрію містять клітини аденокарциноми (рак ендометрію).

Клінічна картина поліпів ендометрію відрізняється різноманітністю та залежить від віку жінки, гормональної та репродуктивної функції яєчників, наявності супутньої патології (міоми матки, аденоміоз, запальні захворювання придатків матки).

Найчастішим і майже постійним симптомом поліпів ендометрію є порушення менструального циклу. У жінок репродуктивного віку відзначаються міжменструальні та передменструальні виділення, що мажуть, а також збільшення менструальної крововтрати. Поліпи ендометрію можуть бути причиною меноррагій – дуже рясні менструації при регулярному менструальному циклі. Подібні клінічні прояви є більш характерними для жінок пременопаузального віку – після 45 років.

У жінок репродуктивного віку поліпи можуть протікати без порушень менструального циклу, і єдиним симптомом може бути не настання вагітності. Поліпи великих розмірів в оболонці матки можуть порушувати процес прикріплення заплідненої яйцеклітини до ендометрію та бути причиною безпліддя.

У жінок старшої вікової групи, у постменопаузі, найчастіше бувають одноразові помірні кров’янисті виділення зі статевих шляхів. Нерідко таких хворих турбує біль, що спостерігається при поліпах великих розмірів (понад 2 см завдовжки). Біль має переймоподібний характер і є наслідком «народження» поліпа або некробіотичних змін у ньому.

Діагностика поліпів ендометрію.

При підозрі на поліпи ендометрію з діагностичною метою використовуються ультразвукове дослідження, гістероскопія, гістерографія.

УЗД органів малого тазу є основним методом діагностики поліпів. Його краще проводити перші дні після закінчення менструації. Але іноді поліпи можуть чітко не визначатися на УЗД, у таких випадках можливе проведення гістеросонографії. Це ультразвукове дослідження, при якому в порожнину матки вводиться стерильний фізіологічний розчин через спеціальний катетер, що дозволяє в ході дослідження чітко побачити поліп ендометрію. Діагностична цінність УЗД дуже висока – дані УЗД збігаються з результатами гістологічного дослідження 80% спостережень.

Гістерографія (або метрографія) – рентгенологічне дослідження, у якому порожнину матки заповнюється контрастним речовиною через канал шийки матки. Гістерографія не є надійним методом виявлення поліпів, особливо невеликих розмірів, що вільно переміщуються в порожнині матки. При тугому заповненні контрастною речовиною порожнини матки поліпи обволікаються нею і стають невидимими на гістерограмі. Великі поліпи виявляються у вигляді овальних або довгастих дефектів наповнення розширеної порожнини матки. Іноді їх важко відрізнити від субмукозних міоматозних вузлів.

Найбільш інформативним методом є гістероскопія, яка дозволяє не тільки діагностувати поліпи ендометрію з високим ступенем точності, але й прицільно їх видаляти, контролювати осередок поліпа після їх видалення.

Загальноприйнятим методом лікування є видалення поліпа з наступним вишкрібанням слизової оболонки тіла матки під контролем гістероскопа. Вишкрібання порожнини матки наосліп, без візуального контролю часто призводить до рецидивів, оскільки не видалені частини поліпів можуть знову розростатися.

Чи обов’язково видаляти поліп, якщо немає жодних симптомів? Яка ймовірність раку? Мабуть, це перші питання, які хвилюють пацієнток з діагностованим поліпом ендометрію.

Поліпи ендометрію переважно доброякісні та протікають безсимптомно. Відомо, що поліпи невеликих розмірів можуть регресувати. Проте, нині недостатньо інформації з метою оцінки ризику злоякісних новоутворень під час використання ультразвукової діагностики. Тому гістероскопія з резекцією (видаленням) поліпа та подальше гістологічне дослідження є доцільним, незалежно від того, як протікає поліп – безсимптомно або з аномальними матковими кровотечами.

Тактику ведення пацієнта після видалення поліпа визначає лікар з огляду на будову поліпа, характер ендометрію та наявність обмінно-ендокринних захворювань у жінок.

Поліп ендометрію – це проблема, яку необхідно вирішувати негайно, рекомендуємо не нехтувати регулярним профілактичним оглядом у гінеколога.