вул. Новокостянтинівська 15/15
29.08.2019
Аблялімова Альбіна Шевкетовна
274 переглядiв
1 коментарiв
Жіночий організм – це складна багаторівнева система, яка тонко реагує на найменші зміни в своїй біохімічній рівновазі. Найчастіше відповіддю на такі зміни є поява доброякісних утворень. Одне з найбільш поширених новоутворень у жінок – міома матки. Ось про неї ми з вами сьогодні і поговоримо.
Улюбленим місцем появи міоми є м’язові волокна матки (міометрій). Найчастіше міоматозні вузли закапсулювалися і мають округлу або сферичну форму. Структура вузлів стабільна: дві третини обсягу міоми займає м’язова тканина, решта припадає на сполучнотканинні волокна. У перекладі з латинської «фібро» означає «волокно». Тому ви могли чути й іншу назву міоми – “фіброміома”.
Яку небезпеку може становити для вас міома матки? Це новоутворення щедро забезпечено кровоносними судинами з дуже тонкими стінками. Будь-які їх стискання і передавлювання легко призводять до тромбозу судин і про появі вогнищ крововиливу. Поступово такі осередки можуть перетворитися в кістозні порожнини, а порушення кровопостачання м’яких тканин навіть привести їх до некрозу. Особливо це відноситься до міоматозних вузлів на довгих ніжках, так як вони легко перекручуються.
Що ж є причиною появи міоми? Однзначної відповіді на це питання немає досі. Швидше можна говорити про ряд факторів, які сприяють виникненню і розвитку міоми матки. Ось основні з них:
Щодо генетичної схильності, то тут думки вчених кардинально різняться: одні вважають цей фактор вирішальним, інші відносять його на одне з останніх місць за значимістю для появи міоми матки.
Як ми вже говорили, міоматозний вузол частіше з’являється в м’язових волокнах матки. Але це не єдине місце, де він зустрічається. Вузол може з’явитися в дуже різних групах матки. Нагадаємо, що стінка матки складається з трьох шарів: поверхневий шар (серозна оболонка), середній шар (м’язовий або міометрій) і внутрішній (слизовий або ендометрій). Виходячи з місця розташування міоми поділяють на:
Субсерозними або подбрюшінно називаються вузли, що проростають назовні, в серозний матковий шар. Якщо швидкість росту такої міоми не дуже велика, то вона практично нешкідлива і не порушує менструальний цикл. Але, при швидкому зростанні, може здавлювати сусідні тканини і заважати нормальному функціонуванню органів. Якщо у вас постійні запори або проблеми з сечовим міхуром, то причиною може бути саме субсерозна міома.
Субмукозними або підслизовими міомами називаються ті новоутворення, які розростаються в самій маткової порожнини. Раніше такі міоми погрожували жінці видаленням матки. Сучасні хірургічні методи – в даному випадку гістерорезектоскопія – дозволяють позбутися від пухлини, зберігши вашу матку і дітородну функцію. Саме субмукозні міоми відрізняються такими симптомами як рясні, зі згустками менструації, міжменструальні кровотечі, які призводять до анемії.
Інерстіціальними або інтрамуральними називаються міоми, що ростуть в межах маткової стінки. Це міоми, що найбільш часто зустрічаються. Більше 90% міом відносяться до інтрамуральних. У міру зростання така міома може істотно змінити розмір і форму матки. В цьому випадку у вас може порушитися менструальний цикл, періодично будуть виникати сильні болі внизу живота. При великих розмірах такі міоми загрожують жінці безпліддям.
Якщо вузли з’явилися в шийці матки і ростуть в ту сторону, де знаходяться сечовий міхур або пряма кишка, то така пухлина вважається атиповою. Вузол, що росте в сторону сусідніх органів, призводить до серйозного порушення роботи цих органів. Нерідко трапляється, що вузол не поодинокий. Вузли можуть бути множинними і захоплювати найрізноманітніші ділянки матки, бути на різній глибині одночасно. Форма і розмір матки при цьому патологічно змінюються.
Як ви можете розпізнати міому? Зробити це досить складно через численність і розмаїття можливих симптомів. Частина з цих симптомів ми вже перерахувана вище. Найчастіше міоматозні вузли виявляються абсолютно випадково. Ви можете звернутися до лікаря по абсолютно іншій причині або проходити профогляд, а в результаті дізнатися, що у вас міома.
Точний діагноз можна поставити тільки після вагінального огляду і підтвердження його результатів за допомогою ультразвукового дослідження. Саме УЗД дозволяє визначити місце локалізації міоматозних вузлів, уточнити їх кількість і розмір. Якісна діагностика дозволить вашому лікареві найбільш точно визначитися з вибором методу лікування. Ніколи не відмовляйтеся від додаткових досліджень, пропонованих гінекологом.
Якщо у вас виявили міоматозні вузли, але ви не відчуваєте ніякого дискомфорту, а ваш лікар не зазначає їх зростання, то хірургічне втручання не потрібно. Швидше за все, вам запропонують подальше спостереження та регулярні контрольні дослідження. Але ви повинні знати, що в цьому випадку потрібно дуже обережно ставитися до фізіотерапевтичних процедур, відвідування лазень і соляріїв, бажано відмовитися від гормональних препаратів.
Якщо все-таки розмір вузлів або їх розташування вимагають хірургічного втручання, то питання вибору методу такого втручання ви обов’язково обговоріть з лікарем. Варіантів кілька: це може бути гістерорезектоскопія (видалення міоми через порожнину матки), лапароскопія (видалення вузла через живіт) або блокування кровотоку маткових артерій з подальшою емболізацією вузла. Всі ці втручання дуже ефективні і малотравматичні. Гістерорезектоскопія і лапароскопія віднімуть у вас один день з активного життя, а останній метод не вимагає ні наркозу, ні постільного режиму.
Профілактика міоми матки не вимагає від вас чогось особливого:
Будьте здорові!
Файли cookies
Для персоналізації сервісів ми використовуємо файли cookies. Продовжуючи використання сайту, ви погоджуєтеся з цим. Подробиці про файлах cookies і про обробку ваших даних - в Політиці конфіденційності.