Меланома шкіри: що це за новоутворення та в чому їх небезпека?

Слід зазначити, що не кожен вид невусів однаково схильний до злоякісності. Меланома може також виникнути і на чистій ділянці шкіри. Рання діагностика меланоми має надважливе значення й істотно збільшує шанси на одужання.

Першим етапом діагностики є огляд онколога або дерматолога.  Під час постановки діагнозу використовують такі методи, як дерматоскопія, біопсія та гістологічне дослідження.

Симптоми, за яких терміново потрібно звернутися до дерматолога

Клінічно перехід доброякісної пігментної плями в злоякісну меланому характеризується такими симптомами:

• зростанням плями і затвердінням;
• посиленням пігментації або, навпаки, ослабленням її;
• появою почервоніння і застійних явищ навколо основи плями;
• розвитком пігментних або непігментних променистих розростань, що йдуть від пігментної плями в різні боки.

Іноді першим симптомом зростаючої меланоми є збільшення регіонарних лімфатичних вузлів, тоді як давно існуюча пігментна пляма або папілома не має ознак видимого збільшення, а інколи навіть дещо зменшується у своїх розмірах та в інтенсивності пігментації. Збільшення пігментної плями (папіломи) і ущільнення її є першими і найбільш постійними ознаками злоякісного перетворення родимих плям.

Нерідко поруч із пігментною плямою, що збільшується, з’являються інші дрібні вузлики, частіше пігментовані, рідше не пігментовані.

Іншою початковою ознакою, що іноді збігається з першими або з’являється незалежно від них, є збільшення або зменшення пігментації. Особливе значення надається пігментним або непігментним радіальним розростанням, які розходяться від первинної пухлини в різні боки і несуть із собою поширення процесу в навколишню нормальну шкіру і сусідні тканини.

Нарешті, доволі значна група пухлин з’являється без видимих причин – спершу у вигляді доброякісного ущільнення, папіломи, пігментованого утворення, яке інколи тривалий час залишається без видимого росту.

Розрізняють наступні види меланоми шкіри:

Рак на місці (in situ) – пухлина не інвазивна, не проросла вглиб дерми. Іноді її вважають першою фазою наступного варіанта поверхневої форми.

Меланома, яка поширюється поверхнево (поверхнево-поширена), характеризується повільним ростом, частота виникнення найбільша (47%-70%). Ця форма меланоми розвивається у пацієнтів молодого віку (30-40 років) з однаковою частотою на відкритих і закритих ділянках шкіри, у  жінок частіше на нижніх кінцівках, а у чоловіків – на верхній частині спини, де формується бляшка неправильної форми та має мозаїчне забарвлення.

Вузлова (нодулярна) меланома – зустрічається в 15%-39% випадків,  частіше виникає у чоловіків (60%, у жінок – в 40%) у віці 50 і більше років; локалізується на шкірі спини, голови і шиї, а також кінцівок; характеризується швидким ростом у товщу шкіри, супроводжується виразкуванням і кровоточивістю, має самий несприятливий прогноз.

Акролентигінозна меланома – відома як піднігтева меланома, складає близько 10% серед інших форм меланоми; локалізується на кінчиках пальців, долонях і підошвах; частіше розвивається в темношкірих осіб.

Лентигінозна меланома (злоякісна веснянка Хатчинсона, меланоз Дюбрейля) складає 5-6% серед інших форм меланоми; розвивається на тлі пігментної плями (родимки), як правило на обличчі, частіше у жінок; характеризується повільним горизонтальним ростом, має найбільш сприятливий прогноз.

Ахроматична (безпігментна) меланома – зустрічається зрідка, має рожеве забарвлення, діагноз часто встановлюють лише після видалення утворення та його патогістологічного дослідження.

Меланома – надзвичайно небезпечна і агресивна форма пухлин, тому, чим раніше провести обстеження, тим сприятливіший прогноз захворювання. Тільки рання діагностика і лікування меланоми – найефективніші методи боротьби з нею.