Інсулінорезистентність: хто належить до діабетичної групи ризику?

Переддіабет означає, що рівень глюкози в крові вище норми, але недостатньо високий, щоб бути діагностований як діабет. Переддіабет зазвичай виникає у людей, які вже мають певну інсулінорезистентність або бета-клітини підшлункової залози не виробляють достатньо інсуліну, щоб підтримувати рівень глюкози в крові в нормі. Без достатньої кількості інсуліну зайва глюкоза залишається в крові, а не надходить у клітини. З часом у таких людей може виникнути діабет ІІ типу.

Певні генетичні чи життєві фактори, можуть свідчити про більш високу ймовірність розвитку резистентності до інсуліну або діабету. До таких факторів ризику належать:

• зайва вага або ожиріння;
• вік 45 років і старше;
• наявність діабету у батьків, брата чи сестри;
• регулярний високий кров’яний тиск та порушення рівня холестерину;
• гестаційний діабет при вагітності;
• захворювання серця або інсульт в анамнезі;
• синдром полікістозних яєчників (СПКЯ).

Людина не може змінити певні фактори ризику, такі як сімейний анамнез, вік чи етнічна приналежність, проте можна змінити фактори ризику, що стосуються способу життя, пов’язані з харчуванням, фізичною активністю та вагою. Такі зміни можуть знизити ваші шанси на розвиток резистентності до інсуліну або переддіабету.

Експерти вважають, що ожиріння, особливо занадто багато жиру в животі та навколо органів, що називається вісцеральним жиром, є основною причиною інсулінорезистентності. Вимір талії для чоловіків 101,6 см (і більше) та 88,9 см (і більше) для жінок, пов’язаний з резистентністю до інсуліну. Це справедливо, навіть якщо показник вашої маси тіла (ІМТ) потрапляє в норму.

Діагностика наявності переддіабету здійснюється за допомогою аналізу крові. Найчастіше лікарі рекомендують здати пероральний тест на толерантність до глюкози (ПТТГ) або аналіз крові на глікозильований гемоглобін(HbА1с). Останній відображає середній рівень глюкози в крові за останні 3 місяці та може визначити, як ваш організм обробляє глюкозу після їжі – часто до того, як рівень глюкози в крові натще стане ненормальним. Пероральний тест на толерантність до глюкози, зазвичай, використовують для перевірки гестаційного діабету – типу діабету, який розвивається під час вагітності.

Наступні показники можуть вказати на те, чи є у людини переддіабет та наскільки високі ризики виникнення цукрового діабету:

• ПТТГ(в нормі): 7,8 ммоль/л (126 мг/дл) та через 2 години після вживання 75 г глюкози – 11,1 ммоль/л(200 мг/дл);
• ПТТГ для вагітних: 5,1-7,8 ммоль/л;
• HbА1с( в нормі): до 6,5 %( 48 ммоль/моль);
• Глюкоза в плазмі натще (норма) до 7,0 ммоль/л (після не менше 8 годин голодування).

Аналіз на наявність переддіабету варто здати тим, у кого є хоча б один із вищеперерахованих факторів ризику. Навіть якщо їх немає слід здати аналізи, після досягнення 45 років.  Якщо результати нормальні, але наявні фактори ризику діабету, слід повторно перевірятись щонайменше кожні 3 роки. Люди, з переддіабетом, мають до 50%-шанс розвитку діабету протягом наступних 5-10 років.

Фізичні навантаження та схуднення, можуть допомогти організму краще реагувати на інсулін. Починати можна з невеликих кроків: вживання більш здорової їжі та активізації способу життя – все це може допомогти знизити резистентність до інсуліну. Вкрай важливою в цьому процесі буде систематичний підхід та підтримка сім’ї та друзів – і вже за певний час можна побачити прогрес, змінити і покращити якість життя та вберегтися від переддіабету.