вул. Новокостянтинівська 15/15
10.09.2019
Шкута Анатолій Миколайович
9003 переглядiв
0 коментарiв
Резистентністю до інсуліну називають ситуацію, при якій клітини м’язів, жиру та печінки не реагують добре на інсулін і не можуть легко засвоїти глюкозу з крові. Як результат – підшлункова залоза виробляє більше інсуліну, щоб допомогти глюкозі потрапляти у клітини. Поки підшлункова залоза може виробляти достатню кількість інсуліну, щоб подолати слабку реакцію клітин на інсулін – рівень глюкози в крові залишиться у здоровому діапазоні.
Переддіабет означає, що рівень глюкози в крові вище норми, але недостатньо високий, щоб бути діагностований як діабет. Переддіабет зазвичай виникає у людей, які вже мають певну інсулінорезистентність або бета-клітини підшлункової залози не виробляють достатньо інсуліну, щоб підтримувати рівень глюкози в крові в нормі. Без достатньої кількості інсуліну зайва глюкоза залишається в крові, а не надходить у клітини. З часом у таких людей може виникнути діабет ІІ типу.
Певні генетичні чи життєві фактори, можуть свідчити про більш високу ймовірність розвитку резистентності до інсуліну або діабету. До таких факторів ризику належать:
Людина не може змінити певні фактори ризику, такі як сімейний анамнез, вік чи етнічна приналежність, проте можна змінити фактори ризику, що стосуються способу життя, пов’язані з харчуванням, фізичною активністю та вагою. Такі зміни можуть знизити ваші шанси на розвиток резистентності до інсуліну або переддіабету.
Експерти вважають, що ожиріння, особливо занадто багато жиру в животі та навколо органів, що називається вісцеральним жиром, є основною причиною інсулінорезистентності. Вимір талії для чоловіків 101,6 см (і більше) та 88,9 см (і більше) для жінок, пов’язаний з резистентністю до інсуліну. Це справедливо, навіть якщо показник вашої маси тіла (ІМТ) потрапляє в норму.
Діагностика наявності переддіабету здійснюється за допомогою аналізу крові. Найчастіше лікарі рекомендують здати пероральний тест на толерантність до глюкози (ПТТГ) або аналіз крові на глікозильований гемоглобін(HbА1с). Останній відображає середній рівень глюкози в крові за останні 3 місяці та може визначити, як ваш організм обробляє глюкозу після їжі – часто до того, як рівень глюкози в крові натще стане ненормальним. Пероральний тест на толерантність до глюкози, зазвичай, використовують для перевірки гестаційного діабету – типу діабету, який розвивається під час вагітності.
Наступні показники можуть вказати на те, чи є у людини переддіабет та наскільки високі ризики виникнення цукрового діабету:
Аналіз на наявність переддіабету варто здати тим, у кого є хоча б один із вищеперерахованих факторів ризику. Навіть якщо їх немає слід здати аналізи, після досягнення 45 років. Якщо результати нормальні, але наявні фактори ризику діабету, слід повторно перевірятись щонайменше кожні 3 роки. Люди, з переддіабетом, мають до 50%-шанс розвитку діабету протягом наступних 5-10 років.
Фізичні навантаження та схуднення, можуть допомогти організму краще реагувати на інсулін. Починати можна з невеликих кроків: вживання більш здорової їжі та активізації способу життя – все це може допомогти знизити резистентність до інсуліну. Вкрай важливою в цьому процесі буде систематичний підхід та підтримка сім’ї та друзів – і вже за певний час можна побачити прогрес, змінити і покращити якість життя та вберегтися від переддіабету.
Автор: Шкута Анатолій Миколайович
Файли cookies
Для персоналізації сервісів ми використовуємо файли cookies. Продовжуючи використання сайту, ви погоджуєтеся з цим. Подробиці про файлах cookies і про обробку ваших даних - в Політиці конфіденційності.