ГЕМОРОЙ: СИМПТОМИ, ПРИЧИНИ, ЛІКУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА

На жаль, геморой – одне з найпоширеніших захворювань. Статистичні дані говорять про те, що від геморою страждає кожен третій житель планети у віці від 25 до 50 років. Якщо ж говорити про проктологічні захворювання, то тут частка геморою становить майже 40%.

Що може допомогти вам зорієнтуватися і вчасно звернутися до фахівця? Звичайно, ваші відчуття, тілесні підказки, симптоми. Розглянемо три основні симптоми неблагополуччя в стані прямої кишки.

Початковий етап захворювання може проходити без болю. Найпершим дзвіночком є ​​будь-які неприємні відчуття, дискомфорт, важкість, свербіж, поколювання в області прямої кишки і анального отвору. Симптоми ці не можна назвати специфічними, але зате вони самі ранні. Весь цей «букет» посилюється після відвідування туалету, гострої або солоної їжі, багатогодинного сидіння. Іноді вам може здаватися, що процес дефекації був неповним і в прямій кишці ще щось залишилося. Надалі відвідування туалету почне супроводжуватися болем.

Якщо ви не вмієте слухати свій організм і відмахуєтеся від його підказок, то незабаром побачите лякливі ознаки кровотечі з анального отвору. Це може бути і кілька цяток на туалетному папері або білизні, і досить сильна кровотеча прямо над унітазом. Це говорить про те, що запалені стінки вен так розтягнуті, що щільна калова грудка, рухаючись по прямій кишці, призводить до травматизації гемороїдальних вузлів і появи стійкого больового синдрому. Постійний біль і кровотечі швидко виснажують людину як фізично (іноді до анемії), так і психологічно. Чого варте одне постійне очікування болю і розуміння її неминучості. Зазвичай саме на цьому етапі люди звертаються до фахівця. Але ми дуже сподіваємося, що ви це зробите раніше.

Ознакою запущеного геморою є гемороїдальні вузли, що випадають із заднього проходу. І якщо на початку захворювання такі вузли можуть самі втягуватися в пряму кишку, то в подальшому, при зниженні тонусу сполучної тканини, навіть постійне вправлення вузла пальцями може не дати результату і тоді вузол або вузли постійно будуть перебувати за межами заднього проходу. Біль стає постійним і відчувається не тільки під час дефекації, але і при ходьбі або сидінні.

Для кожної хвороби є свої передумови, причини появи і розвитку. Є вони і у геморою. Геморой – хвороба цивілізації. Її ще називають «офісною» хворобою. Передумов для появи геморою в сучасному світі більш ніж достатньо.

Геморой вийшов на перше місце в загальній кількості колопроктологічгих захворювань завдяки:

• низькій фізичній активності і сидячого способу життя сучасних людей, внаслідок чого порушується кровообіг в області малого тазу, з’являються застійні явища в венозному руслі;
• неправильним харчовим звичкам, надлишку жирів і цукру, хронічного дефіциту рослинної клітковини, яка стимулює процеси перистальтики, гостра їжа, алкоголь;
• запорів, як логічного результату двох вищеназваних чинників;
• ожиріння, при якому виникає маса патологій, створюють базу для проблем з венами взагалі і для гемороїдальних вен – зокрема;
• вагітності, під час якої збільшується матка здавлює судини та пологам, коли різко підвищується внутрішньочеревний тиск;
• генетичної схильності у вигляді слабкості венозних стінок;
• безконтрольного тривалого прийому проносних і гормональних засобів;
• позамежним фізичним навантаженням спортивним, робочим, побутовим;
• поведінковим звичкам, наприклад тривалому сидінні на унітазі, що приводить до підвищення тиску в органах малого таза та застою венозної крові

Ви, звичайно, розумієте, що чим більше факторів в сукупності відносяться до однієї людини, тим вище ризик захворювання гемороєм. Тобто, якщо у вас погана спадковість, і ви ще при цьому регулярно переїдає і мало рухаєтеся, то ймовірність захворіти збільшується в рази. Але, якщо ви рухливий «малоїжка», то навряд чи один спадковий фактор стане вирішальним у питаннях вашого здоров’я.

Зверніть увагу на те, що обстеження, яке призначить вам проктолог, необхідно пройти повністю. Не пошкодуйте на це часу, навіть якщо якісь аналізи здаються вам зовсім зайвими. Справа в тому, що певні симптоми – кровотеча, запалення – можуть бути ознаками не тільки геморою, але і більш серйозних проблем (поліпоз, рак). Щоб не помилитися в діагнозі і не втратити час не відмовляйтеся ні від огляду, ні від аналізів, призначених спеціалістом.

Проктолог проводить огляд на гінекологічному кріслі. Візуальне дослідження дає уявлення про ступінь вираженості зовнішніх гемороїдальних вузлів, стадії захворювання, ступеня кровоточивості. В результаті пальцевого дослідження визначається тонус анального сфінктера, ступінь тактильної хворобливості, вивчаються можливі дефекти слизової анального каналу. Застосування таких інструментів як аноскоп або ректороманоскоп дозволяє побачити 10 – 25 см прямої кишки і стан внутрішніх гемороїдальних вузлів.

Розрізняють чотири стадії розвитку геморою:

• перша стадія, початкова – на цьому етапі дефекація проходить практично безболісно або з легким болем, що проходить, присутнє відчуття дискомфорту, можуть з’явитися сліди крові;
• друга стадія, випадає, геморой – спостерігається випадання гемороїдальних вузлів при напруженні, вузли втягуються самостійно;
• третя стадія, зовнішній геморой – на цій стадії гемороїдальні вузли не йдуть без ручного вправляння;
• четверта стадія, гостра – хронічні больові відчуття, сильний біль при дефекації, постійні кровотечі, гемороїдальні вузли не вправляються навіть за допомогою пальців.

Сучасна медицина пропонує декілька методів вирішення проблем геморою:

— немедикаментозні, спрямовані на зміну способу життя пацієнта (фізична активність, здорове харчування);

• медикаментозні (лікарська терапія, народні засоби);
• заходи, спрямовані на зниження тиску в анальному каналі;
• малоінвазивні;
• хірургічні методи.

Залежно від того, на якій стадії захворювання ви звернулися до фахівця, який загальний стан вашого здоров’я, що показали аналізи лікар прийме рішення про метод лікування, який підходить саме вам. Але існують певні загальні рекомендації.

Якщо мова йде про першу стадію розвитку захворювання, то в цьому випадку можуть допомогти клізми з рослинними настоями, теплі ванночки з перманганатом калію, свічки. Чи можна застосувати і склеротерапію (введення лікарського препарату в гемороїдальний вузол). Процедура дуже щадна, що не вимагає госпіталізації. Як бачите, при своєчасному зверненні до фахівця терапевтичних методів може виявитися достатньо. За умови, що ви прислухалися до рекомендацій фахівця і тепер ваш спосіб життя повністю відповідає визначенню «здоровий».

Друга стадія геморою вимагає прийняття більш активних заходів. Для її лікування проктологи застосовують інфрачервону коагуляцію ніжки гемороїдального вузла, прошивання живлячих судин (дезартерізацію) або накладення на ніжку вузла латексних кілець, в результаті чого харчування вузла припиняється і на 10-14 день він відторгається разом з кільцем. Інфрачервону коагуляцію можуть застосувати і як допоміжну процедуру для більш важких стадій геморою.

Лікування на третій стадії розвитку геморою полягає або в гемороїдектомія (висічення гемороїдальних вузлів хірургічним методом), або в дезартерізаціі. Дезартерізація – це процедура перев’язки артерій, що живлять гемороїдальних вузол. Втративши харчування, вузол зменшується в розмірах і зникає.

Четверта стадія піддається виключно хірургічним методам лікування.

Безумовно, будь-яке захворювання набагато простіше запобігти, ніж вилікувати. І геморой – не виняток.

Від чого з’являється геморой?

До основних причин виникнення геморою належать:

1. Хронічні закрепи або діарея. Найпоширенішою причиною геморою є порушення регулярності та якості дефекації. Хронічні закрепи або тривала діарея призводять до постійного напруження м’язів тазового дна та підвищення тиску на вени прямої кишки. Це, у свою чергу, викликає їхнє набухання та утворення гемороїдальних вузлів.
2. Малорухливий спосіб життя. Сидяча робота, брак фізичної активності або тривале перебування в одному положенні (наприклад, під час водіння автомобіля чи роботи за комп’ютером) сприяють застою крові у венах тазової області.
3. Неправильне харчування. Дієта, бідна на клітковину, може спричинити проблеми з травленням та регулярністю випорожнень. Недостатня кількість овочів, фруктів і злаків у раціоні робить випорожнення занадто твердими, що може постійно травмувати анальний отвір.
4. Підняття важких речей. Під час підняття важкого вантажу зростає внутрішньочеревний тиск, що негативно впливає на вени анальної зони. Тому люди, які регулярно піднімають важкі предмети (наприклад, спортсмени або працівники фізичної праці), належать до групи ризику.
5. Вагітність і пологи. Під час вагітності збільшується навантаження на органи тазу через зростаючу матку, що може призвести до варикозного розширення вен у цій області. Пологи також є фактором ризику через сильні потуги під час родової діяльності.
6. Надмірна вага. Ожиріння тисне на органи тазової ділянки і підвищує навантаження на вени, що може сприяти розвитку геморою. Особливо це стосується людей, які мають зайву вагу в області живота.
7. Генетична схильність. Спадкова схильність до слабкості венозних стінок може зіграти вирішальну роль у виникненні захворювання.
8. Тривале перебування в туалеті. Перебування на унітазі не має перевищувати 2-3 хвилин. В іншому випадку це може створити додатковий тиск на вени анального каналу, що сприяє виникненню геморою.

Щоб знизити ризик розвитку геморою, важливо вести активний спосіб життя, дотримуватися збалансованої дієти, уникати тривалих закрепів і не нехтувати медичними оглядами.

Геморой при вагітності та після пологів

Геморой під час вагітності та після пологів це досить поширена проблема, яка виникає через фізіологічні зміни у жіночому організмі в цей період. У більшості випадків геморой у таких жінок можна вилікувати. Іноді він залишається на ранніх стадіях розвитку та не викликає дискомфорту протягом життя.

Головною причиною формування гемороїдальних вузлів під час вагітності та після пологів є збільшення матки. У міру росту плода матка розширюється і починає тиснути на вени малого тазу, що ускладнює відтік крові. Це створює сприятливі умови для розвитку варикозного розширення вен у ділянці прямої кишки. Крім того, геморой провокують:

• гормональні зміни — під час вагітності організм виробляє більше гормону прогестерону, який розслабляє стінки вен, що знижує тонус венозних судин;
• запори, які також провокує збільшення рівня прогестерону, що підвищує рівень напруження під час дефекації та створює підвищений тиск на вени прямої кишки;
• сильні потуги під час пологів, що може призвести до розтягнення або пошкодження вен прямої кишки;
• післяпологові запори — гормональні зміни, малорухливий спосіб життя після пологів та спроби уникнути напруження через біль можуть призвести до закрепів, що також підвищує ризик геморою.

Жінка може зіткнутися із свербінням та печінням у ділянці ануса, болем під час дефекації, кровотечею, наявністю вузлів та відчуттям дискомфорту або тяжкості в прямій кишці.

Але навіть під час вагітності можна лікувати геморой. Терапія буде щадною, з урахуванням безпеки для матері та дитини. Лікар може запропонувати зміну в дієті, збільшення фізичної активності, введення свічок та нанесення кремів на рослинній основі. А після пологів вже може бути запропоновано хірургічне лікування.

Клінічні прояви

Так як геморой може бути зовнішнім та внутрішнім, обидва види будуть мати свою клінічну картину.

Зовнішній геморой

• виражений біль під час дефекації або тривалого сидіння, може бути гострим, особливо коли відбувається утворення тромбів у вузлах (тромбований геморой);
• набряк і запалення навколо анального отвору;
• пальповані вузли або шишки навколо ануса, які розташовані безпосередньо під шкірою, під час загострення вони можуть ставати твердими і дуже болючими;
• свербіж і подразнення через постійне запалення та підвищену вологість;
• кровотеча у вигляді невеликих крапель крові, що залишаються на туалетному папері, але кровотечі при зовнішньому геморої зазвичай не настільки рясні, як при внутрішньому.

Внутрішній геморой

• безболісна кровотеча під час або після дефекації — кров яскраво-червона і може бути помічена на туалетному папері або у випорожненнях, а через те, що внутрішні вузли розташовані вище рівня больових рецепторів, кровотеча зазвичай безболісна;
• випадіння вузлів під час напруження (дефекації або підняття важкого) на пізніх стадіях, але після цього вузли можуть повертатися всередину самостійно або їх потрібно вправити вручну;
• відчуття неповного випорожнення через наявність вузлів всередині прямої кишки;
• мінімальний біль — внутрішній геморой часто не викликає болю, за винятком випадків, коли відбувається випадіння вузлів або їх защемлення.

Диференційна діагностика

Під час встановлення будь-якого діагнозу обов’язковим є проведення диференційної діагностики. У випадку з гемороєм в першу чергу оцінюють його тип. Внутрішній та зовнішній геморой мають певні відмінностя, які допомагають під час постановки діагнозу.

Внутрішній геморой

• розвивається всередині анального каналу, вище зубчастої лінії;
• супроводжується безболісною кровотечею під час дефекації, слизовими виділеннями та відчуттям неповного випорожнення кишечника;
• вузли можуть випадати під час напруження або дефекації, при цьому їх можливо самостійно вправити;
• для встановлення діагнозу використовуються пальцеве дослідження прямої кишки, аноскопія або ректороманоскопія.

Зовнішній геморой

• розташований під шкірою навколо анального отвору, нижче зубчастої лінії;
• супроводжується значним дискомфортом, свербінням, болем у зоні ануса;
• часто виникає набряк та тромбування вузлів, що викликає гострий біль;
• має не інтенсивну, але можливу кровотечу під час дефекації або при травматизації вузлів;
• для встановлення діагнозу використовуються огляд анальної зони та пальцеве дослідження при необхідності.

Також під час проведення дифдіагностики геморою можуть порівнювати його з анальними тріщинами або поліпами та пухлинами. Анальні тріщини відрізняються сильним болем під час дефекації та наявністю яскравої крові на поверхні калу. Анальні поліпи зазвичай не викликають болю, але можуть кровоточити. А пухлини можуть мати схожі симптоми з гемороєм, але потребують детального дослідження для виключення онкопатології.

Хірургічне лікування

Хірургічне лікування геморою розглядається, коли:

• консервативне лікування неефективне;
• розвинулася третя або четверта стадія;
• є тромбоз зовнішнього геморою;
• маються сильні або постійні кровотечі;
• біль заважає нормальному життю;
• розвивається ускладнення.

Існує кілька сучасних хірургічних методів лікування геморою. Вибір між ними залежить від ступеня захворювання, загального стану пацієнта та специфічних показань.

Найпоширеніший метод під час розвитку зовнішнього геморою — гемороїдектомія. Це повне видалення гемороїдальних вузлів. Застосовується під час розвитку важких випадках геморою, зокрема на третій і четвертій стадії. Повне видалення вузлів забезпечує надійне і довготривале вирішення проблеми.

Для лікування внутрішнього геморою використовують Метод Лонго (також відомий як степлерна гемороїдопексія). Під час процедури частина слизової оболонки прямої кишки з гемороїдальними вузлами підтягується і фіксується за допомогою спеціального степлера. Це призводить до того, що вузли зменшуються, кровопостачання їх обмежується, і вони поступово відмирають. Процедура безболісна та має швидший період відновлення (до 1-2 тижнів).

Такоє є дезартерізація гемороїдальних вузлів (THD або HAL-RAR). Це мінімально інвазивний метод, який полягає у перев’язці артерій, що живлять гемороїдальні вузли. Під контролем ультразвукового датчика хірург знаходить і перев’язує артерії, що призводить до зменшення вузлів. Відновлення після дезартеризації складає до 1 тижня.

Також для видалення гемороїдальних вузлів використовуються лазерна коагуляція та склеротерапія. Лазерне випромінювання випалює вузли і зменшує кровопостачання в них. А під час склеротерапії в гемороїдальні вузли вводять спеціальний препарат, який викликає їх спазм і обмежує кровопостачання, що призводить до їхнього поступового відмирання.

Ускладнення

На жаль, багато людей вважають, що геморой не є серйозною проблемою. Але це не так. Патологія може викликати декілька небезпечних ускладнень:

1. Тромбоз гемороїдальних вузлів. Виникає в результаті утворення згустку крові у венозному сплетінні вузла. Це може призвести до порушення кровообігу і навіть до некрозу (відмирання) тканин.
2. Защемлення гемороїдальних вузлів. Виникає, коли внутрішні гемороїдальні вузли випадають назовні і не можуть вправитися назад. Це призводить до порушення кровопостачання і, як наслідок, до некрозу.
3. Некроз гемороїдальних вузлів. Відмирання тканин вузла через порушення кровообігу або защемлення. Некротизовані тканини можуть інфікуватися, що призводить до розвитку гнійних процесів і навіть сепсису.
4. Кровотечі. Хронічна кровотеча може призводити до анемії — зниження рівня гемоглобіну в крові, що викликає слабкість, запаморочення, блідість шкіри і загальне погіршення самопочуття.
5. Інфекції. При пошкодженні гемороїдальних вузлів можливе приєднання бактеріальної інфекції, що може призвести до утворення гнійників (абсцесів) у ділянці анального отвору. Якщо не лікувати інфекцію, це може спричинити розвиток гнійного парапроктиту — запалення тканин навколо прямої кишки.
6. Анальні тріщини. Вони часто супроводжують хронічний геморой і виникають через пошкодження слизової оболонки анального каналу. Це може призводити до подальшого запалення та інфекцій.

Своєчасне лікування і профілактика можуть значно знизити ризик виникнення ускладнень. Тому не варто ігнорувати перші симптоми захворювання. На ранніх стадіях лікування значно ефективніше і менш інвазивне.

Профілактика геморою включає в себе:

• хорошу фізичну активність, пішохідні прогулянки, заняття в басейні, вправи, які нормалізують кровообіг в органах малого тазу;
• повноцінне харчування, багате цільнозерновими продуктами, а також клітковиною (овочі, фрукти);
• контроль за вагою, особливо в період вагітності;
• відмова від неконтрольованого прийому проносних і гормональних препаратів;
• регулярні гігієнічні процедури;
• щорічне відвідування проктолога для профілактичного огляду

Якщо ви вже були прооперовані – відвідуйте фахівця не рідше 2-х разів на рік. Перечитайте ще раз заходи профілактики. Нічого складного. Ніяких надзавдань і здорове життя на довгі роки.

Джерела:

• Postpartum hemorrhoids, https://www.babycenter.com/baby/postpartum-health/postpartum-hemorrhoids_11708
• Hemorrhoids, https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/hemorrhoids/symptoms-causes/syc-20360268
• Hemorrhoids, https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/15120-hemorrhoids