Аденоміоз

Причини виникнення ендометріозу достовірно не відомі, але основну роль в його розвитку відіграють гормональний дисбаланс, генетичні та імунологічні фактори. Сприяти розвитку ендометріозу можуть інтенсивні фізичні навантаження в дні місячних, статеві акти в період місячних, звуження цервікального каналу, аборти, хірургічні втручання на матці, патологічні пологи, що супроводжуються ручним відділенням плаценти.

Залежно від місця розташування вогнищ розрізняють ендометріоз зовнішній і внутрішній. До зовнішнього відносять ендометріоїдні кісти яєчників ( «шоколадні» кісти), ендометріоз маткових труб, тазової очеревини, кишкывника та ін. Внутрішній ендометріоз – це аденоміоз (ендометріоз матки), при якому відбувається проростання слизової оболонки матки в товщу м’язового шару матки. Аденоміоз часто поєднується з іншими локалізаціями ендометріозу.

Прояви цього захворювання можуть бути різними в залежності від активності процесу, розташування і глибини ураження тазових органів. Іноді ендометріоз може протікати безсимптомно. Найбільш часті прояви ендометріозу – це біль внизу живота і в області попереку, значне посилення болю під час статевого акту і в період менструації, різні порушення менструального циклу, відсутність вагітності.

Аденоміоз найчастіше супроводжується хворобливими, рясними менструаціями, порушеннями менструального циклу у вигляді незначних коричневих виділень за кілька днів до або після менструації, безпліддям. Болі при аденоміозі можуть супроводжуватися запамороченням, аж до втрати свідомості, тяжкістю і почуттям розпирання внизу живота, нудотою, блювотою. На тлі тривалих рясних менструацій може виникати анемія, в цьому випадку жінку можуть турбувати загальна слабкість, блідість шкірних покривів, підвищена стомлюваність, зниження працездатності. Всі ці прояви негативно впливають на якість життя і психоемоційний стан жінок.

При виникненні будь-яких із зазначених симптомів, необхідно звернутися до лікаря для обстеження і постановки правильного діагнозу. Загальний аналіз крові допоможе виявити анемію і почати своєчасне її лікування. Ультразвукове дослідження органів малого тазу вважається найбільш цінним і відносно простим методом обстеження, з його допомогою можуть бути виявлені ознаки аденоміозу, кісти яєчників та інші патологічні зміни.

Дуже важливим в діагностиці аденоміозу є використання малоінвазивних хірургічних технологій, таких як гістероскопія і лапароскопія. Вони дають можливість візуалізувати зміни, характерні для аденоміозу і по можливості взяти біопсію з уражених ділянок.

На підставі клінічних проявів, результатів проведених досліджень, бажання завагітніти, лікар зможе підібрати лікування, яке оптимально Вам підходить. Більшість клініцистів вважає, що безсимптомний аденоміоз не потребує лікування. Залежно від наявності і вираженості симптомів для терапії можуть використовуватися препарати для купірування болю, гормональні препарати, седативні засоби, антиоксиданти, вітамінотерапія та ін.

Адекватне і своєчасне лікування дозволяє попередити поширеність процесу, зменшити вираженість больового синдрому, зберегти репродуктивну функцію.